Держава Україна (включаючи її регіональні та місцеві органи влади) може подати заяву в цій категорії, якщо:

(а) вона володіла інфраструктурою, розташованою або функціонуючою на її території; та

(b) цю інфраструктуру було пошкоджено або знищено внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, починаючи з 24 лютого 2022 року.

Держава Україна (включаючи її регіональні та місцеві органи влади) може подати заяву в цій категорії, якщо:

(а) вона володіла інфраструктурою, розташованою або функціонуючою на її території; та

(b) цю інфраструктуру було пошкоджено або знищено внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, починаючи з 24 лютого 2022 року.

Заяву в цій категорії слід подавати  самій цій юридичній особі.Заяву в цій категорії слід подавати  самій цій юридичній особі.

Держава Україна може подати заяву щодо:

(a) вартості знищеного майна; або

(b) витрат на ремонт чи відновлення пошкодженої інфраструктури або її функціонування.

Якщо заява держави також стосується інших збитків, пов’язаних із пошкодженням або знищенням інфраструктури, їй слід також подати заяву в іншій категорії, що охоплює такі збитки.

Держава Україна може подати заяву щодо:

(a) вартості знищеного майна; або

(b) витрат на ремонт чи відновлення пошкодженої інфраструктури або її функціонування.

Якщо заява держави також стосується інших збитків, пов’язаних із пошкодженням або знищенням інфраструктури, їй слід також подати заяву в іншій категорії, що охоплює такі збитки.

«Інфраструктура» означає будь-який актив, об'єкт, конструкцію або систему, матеріальні та нематеріальні активи, які сприяють забезпеченню діяльності держави Україна та її суспільства, забезпечуючи виконання функцій або надання послуг для використання населенням або на його користь.«Інфраструктура» означає будь-який актив, об'єкт, конструкцію або систему, матеріальні та нематеріальні активи, які сприяють забезпеченню діяльності держави Україна та її суспільства, забезпечуючи виконання функцій або надання послуг для використання населенням або на його користь.

Інфраструктура є «критичною», якщо її функціонування, частково або повністю, самостійно або у взаємодії з іншою інфраструктурою, має вирішальне значення для життєвих інтересів держави Україна, таких як економіка, безпека, оборона, та/або для забезпечення життєво важливих функцій або послуг її суспільству, порушення функціонування, непридатність або знищення якої має або може мати значний вплив на забезпечення зазначених функцій та послуг.

Інфраструктура в таких секторах може розглядатися як критична інфраструктура:

a). урядування та надання найважливіших публічних (адміністративних) послуг;

b). енергозабезпечення (у тому числі постачання теплової енергії);

c). водопостачання та водовідведення;

d). продовольче забезпечення;

e). охорона здоров’я;

f). фармацевтична промисловість; 

g). виготовлення вакцин, стале функціонування біолабораторій;

h). інформаційні послуги; 

i). електронні комунікації; 

j). фінансові послуги; 

k). транспортне забезпечення; 

l). оборона, державна безпека; 

m). правопорядок, здійснення правосуддя, тримання під вартою; 

n). цивільний захист населення та територій, служби порятунку; 

o). космічна діяльність, космічні технології та послуги; 

p). хімічна промисловість; та 

q). дослідницька діяльність.

Будь-яка інфраструктура, яка не належить до критичної інфраструктури, вважається «не критичною».

Держава Україна повинна надати стільки доказів, скільки цього необхідно для підтвердження того, що її інфраструктура була критичною. Вибір того, які саме докази надати, залишається за державою.

Під час подання заяви державі буде запропоновано надати:

(a) інформацію про реєстрацію та реєстраційний номер у Реєстрі об’єктів критичної інфраструктури України;

(b) інформацію щодо сектору, в якому функціонувала інфраструктура;

(c) інформацію щодо основної функції або послуги, що надавалася інфраструктурою;

(d) інформацію щодо наслідків відсутності або нефункціонування інфраструктури; та

(e) інформацію щодо того, чи була інфраструктура критичною сама по собі чи в поєднанні з іншою інфраструктурою.

Цей перелік не є вичерпним. Держава повинна сама вирішити, які саме докази надати, та обґрунтувати будь-яке своє твердження про те, що її інфраструктура була критичною.

Це питання підлягатиме вирішенню Компенсаційною комісією. Для Реєстру таке визначення є питанням класифікації, тому не очікується, що воно вплине на внесення заяви до Реєстру, оскільки компенсація передбачена щодо пошкодження або знищення як критичної, так і некритичної інфраструктури.

Деякі приклади можуть включати:

(a) військові атаки;

(b) диверсія;

(c) кібератаки;

(d) пошкодження під час окупації;

(e) обмеження на імпорт або експорт товарів чи послуг; та

(f) перебої в постачанні або логістиці, наприклад, щодо палива, енергії, води, сировини або транспортних маршрутів.

Цей перелік не є вичерпним.

Держава Україна повинна представити та обґрунтувати свою заяву, зокрема, що її інфраструктура була пошкоджена або знищена на суму, в розмірах якої вона вимагає компенсації, і що це сталося внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Держава Україна повинна надати стільки доказів, скільки цього необхідно для підтвердження свого права власності на інфраструктуру.

Прикладами можуть бути:

(a) виписки з офіційних державних джерел, зокрема з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно України;

(b) фінансова звітність, починаючи з 2017 року або раніше, якщо це можливо;

(c) документи податкової звітності;

(d) свідоцтва про право власності;

(e) документи про купівлю-продаж;

(f) заставні документи;

(g) договори оренди;

(h) контракти;

(i) виписки з банківських рахунків;

(j) страхові документи;

(k) фотографії та відео;

(l) кореспонденція; та

(m) письмові свідчення осіб, які можуть підтвердити право власності.

Цей перелік не є вичерпним. Держава повинна сама вирішити, які саме докази надати, та обґрунтувати своє твердження про те, що вона є власником інфраструктури.

Так, держава Україна може подати заяву в цій категорії щодо пошкодження або знищення інфраструктури, розташованої або функціонуючої в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її тимчасово окуповані території.

Держава Україна особа повинна надати стільки доказів, скільки цього необхідно для встановлення факту пошкодження або знищення інфраструктури. Вибір доказів, які слід надати, залишається за державою. Прикладами таких доказів можуть бути:

(a) витяги з офіційних державних джерел, наприклад, з Реєстру пошкодженого та знищеного майна України;

(b) відповідні судові рішення або експертні висновки;

(c) документи правоохоронних та судових органів, наприклад, поліцейські протоколи або заяви про порушення кримінальної справи;

(d) акти Державної служби з надзвичайних ситуацій, наприклад, акти, що детально описують пожежу, пошкодження або знищення інфраструктури, включаючи причину цього;

(e) звіти військових адміністрацій;

(f) акти місцевих органів влади, включаючи звіти про обстеження майна, складені представниками міських, селищних або сільських рад;

(g) повідомлення засобів масової інформації,  в тому числі інтернет-видань та інформаційних каналів у месенджерах;

(h) фотографії та відео;

(i) кореспонденція; та

(j) письмові свідчення осіб, які можуть підтвердити пошкодження або знищення.

Цей перелік не є вичерпним.

Держава повинна сама вирішити, які саме докази надати, а також представити та обґрунтувати свою вимогу, зокрема, що її інфраструктура була пошкоджена або знищена на суму, в розмірі якої вона вимагає компенсацію.

Держава Україна повинна надати якомога більше інформації про пошкодження або знищення інфраструктури, зокрема:

(a) детальний опис обставин пошкодження або знищення інфраструктури;

(b) перевірену фінансову звітність, в якій зазначено, що інфраструктура була пошкоджена або знищена внаслідок повномасштабного вторгнення Росії;

(c) документи (наприклад, поліцейські протоколи, судові документи, експертні висновки, повідомлення засобів масової інформації, письмові свідчення або кореспонденцію), фотографії або відео, що демонструють, що інфраструктура була пошкоджена або знищена внаслідок повномасштабного вторгнення Росії; та

(d) витяги з офіційних урядових джерел, наприклад, з Реєстру пошкодженого та знищеного майна України.

Цей перелік не є вичерпним.

Держава повинна представити та обґрунтувати свою вимогу, включаючи те, що її інфраструктура була пошкоджена або знищена на суму, в розмірі якої вона вимагає компенсацію, та що це було спричинено повномасштабним вторгненням Росії.

Так, може. Державі Україна слід надати будь-які докази проведення ремонту, включаючи інформацію про його вартість.

Так, державі Україна слід вказати орієнтовну суму вимоги своєї заяви. Державі також слід пояснити, як вона дійшла до цієї суми, та надати деталізацію суми заяви.

Зазначене повинно включати суми, що вимагаються за:

(a) вартість знищеної інфраструктури;

(b) вартість ремонту або реконструкції пошкодженої інфраструктури або її функції.

Державі також слід вказати будь-які вжиті заходи та понесені витрати, спрямовані на мінімізацію шкоди від пошкодження або знищення інфраструктури.

Ризики за ненадання повної та зрозумілої вимоги покладаються на державу.

Державі Україна слід надати стільки доказів, скільки цього необхідно для встановлення суми вимоги її заяви.

Прикладами можуть бути:

(a) фінансові звіти, починаючи з 2017 року або раніше, якщо це можливо;

(b) договори купівлі-продажу;

(c) квитанції;

(d) рахунки-фактури;

(e) контракти;

(f) страхові документи; та

(g) документи або кореспонденція з постачальниками, покупцями або партнерами.

Цей перелік не є вичерпним.

Держава повинна сама вирішити, які саме докази надати, а також представити та обґрунтувати свою вимогу, зокрема, що її інфраструктура була пошкоджена або знищена на суму, в розмірі якої вона вимагає компенсацію. Для обґрунтування своєї вимоги державі слід надати всі деталізовані та додаткові описові відомості, що вимагаються у Формі заяви.

Ризики за невиконання цієї вимоги покладаються на державу.

Так, держава Україна може подати заяву без експертної оцінки. Але саме держава повинна представити та обґрунтувати свою вимогу, зокрема, що її інфраструктура була пошкоджена або знищена на суму, в розмірі якої вона вимагає компенсацію, в тому числі шляхом надання експертної оцінки, якщо це потрібно.

Ризики за ненадання повної та зрозумілої вимоги покладаються на державу.

Ні, затвердженого або вичерпного переліку експертів для цієї мети не існує.

Так, держава Україна може подати заяву незалежно від того, чи отримувала вона фінансову або іншу допомогу.