Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (або Реєстр збитків для України, RD4U) є системою обліку заяв, поданих фізичними та юридичними особами та державою Україна про відшкодування збитків, втрат та шкоди, заподіяних агресією Російської Федерації проти України. У Реєстрі також зберігатимуться докази, якими будуть обґрунтовані ці вимоги.

Завданням Реєстру є приймання та опрацювання заяв і пов'язаних з ними доказів. Це включає в себе категоризацію, класифікацію та систематизацію цих заяв на основі певних критеріїв. Рада Реєстру оцінює заяви та визначає їхню прийнятність. Прийнятні заяви вносяться до Реєстру для подальшого їх розгляду та оцінки.

Для того, щоб  заяви були внесені до Реєстру, вони повинні стосуватися збитків, втрат або шкоди, завданих фізичним, юридичним особам та державі Україна, включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи, які:

• були завдані 24 лютого 2022 року або пізніше;
• були завдані на території України, в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи територіальні води;
• були спричинені міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.

Важливо розуміти, що Реєстр не є судом, трибуналом, компенсаційною комісією або компенсаційним фондом. Він не розглядатиме заяви, що надходять до нього, по суті, не оцінюватиме їхню вартість і не призначатиме жодних виплат. Ці функції виконуватиме міжнародний компенсаційний механізм, який буде створено в майбутньому. Реєстр є лише першим кроком на шляху до такого механізму. Роботу над створенням компенсаційного механізму вже розпочато, і мандат Реєстру включає в себе сприяння цій роботі.

Після створення компенсаційного механізму робота Реєстру продовжиться в рамках нової структури, і всі внесені до нього заяви та докази будуть передані до неї.

Реєстр було створено під егідою Ради Європи Резолюцією CM/Res(2023)3, якою було укладено Розширену часткову угоду про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. Цією ж Резолюцією було затверджено Статут Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, який визначає мандат Реєстру, його функції, структуру управління та порядок участі в ньому. Про створення Реєстру було оголошено на IV Саміті глав держав та урядів Ради Європи, що відбувся у Рейк'явіку 16-17 травня 2023 року.

Реєстр було створено у відповідь на Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/5  “Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України", прийнятою 14 листопада 2022 року, в якій Генеральна Асамблея визнала, що Росія має бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права в Україні, в тому числі шляхом виплати репарацій. Резолюцією також визнано необхідність створення міжнародного репараційного механізму та рекомендовано в якості першого кроку створити міжнародний реєстр збитків.

Реєстр розпочав прийом заяв 2 квітня 2024 року.

Процес подання заяв відкрито для однієї категорії заяв, а саме щодо пошкодженого та знищеного житлового нерухомого майна. Цю категорію було обрано, оскільки вона  є найбільш  підготовленою з точки зору наявних доказів у необхідній електронній формі, а також з огляду на складний процес розробки цифрових систем Реєстру.

Реєстр готується до запуску 12 нових категорій заяв, зокрема щодо смерті та зникнення близьких членів сім'ї, вимушеного внутрішнього переміщення, знищення інфраструктури України, а також низки додаткових категорій, пов'язаних з пошкодженням та знищенням майна.

Перелік категорій заяв, які можуть бути внесені до Реєстру, широкий і включає в себе різні види збитків, втрат чи шкоди. З повним переліком категорій можна ознайомитись тут.

Незалежно від категорії збитків, заяви повинні стосуватися збитків, втрат чи шкоди, завданих фізичним та юридичним особам, а також державі Україна, включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи:

• 24 лютого 2022 року або після цієї дати; 
• на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води;
• міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.

Рада заявила про свій намір невідкладно зайнятися зібранням та внесенням до Реєстру заяв від осіб, які найбільше постраждали від війни, а також заяв, пов'язаних з об'єктами критичної інфраструктури України. Водночас, триває робота над іншими категоріями заяв, які можуть бути подані українськими органами влади, бізнесом та іншими юридичними особами.

Реєстр очікує щонайменше 6-8 мільйонів заяв, можливо, до 10 мільйонів. Це, безумовно, буде одним із найбільших серед усіх подібних компенсаційних механізмів. З огляду на це, організація та діяльність Реєстру побудовані з урахуванням практичної потреби в опрацюванні такої великої кількості заяв і величезним обсягом доказів.

Важливо розуміти, що Реєстр не є судом, трибуналом, компенсаційною комісією або компенсаційним фондом. Він не розглядає отримані заяви по суті, не досліджує та не оцінює їхню вартість і не призначає жодних виплат.

Це будуть функції майбутнього міжнародного компенсаційного механізму, який ще належить створити. Реєстр є лише першим кроком на шляху до такого механізму. Робота над створенням компенсаційного механізму вже розпочалася, і мандат Реєстру включає в себе сприяння роботі зі створення цього механізму.

Після створення компенсаційного механізму робота Реєстру продовжиться в рамках цієї нової структури, і всі внесені заяви та докази будуть передані до неї.

Подаючи свої заяви, заявники повинні розуміти і прийняти той факт, що створення компенсаційного механізму займе певний час, а оскільки це складний багатосторонній процес, то неможливо прогнозувати його строки. Реєстр регулярно інформуватиме про перебіг цієї роботи.

Реєстр забезпечуватиме захист даних та інформації, що подається, з дотриманням вимог суворої конфіденційності, відповідно до статті 11 Статуту Реєстру.

При поданні заяв до Реєстру заявники повинні будуть надати явну виражену згоду на збір, обробку, зберігання та передачу їхніх персональних даних та конфіденційної інформації до Реєстру. Вони будуть поінформовані про мету обробки персональних даних Реєстром.

Збір, обробка та передача персональних даних та конфіденційної інформації з українських реєстрів та баз даних до Реєстру здійснюватиметься лише на підставі добровільної згоди відповідних осіб та у суворій відповідності до вимог законодавства України про захист персональних даних, а також Загального регламенту про захист персональних даних (GDPR). Реєстр буде дотримуватись найкращих стандартів і практик обробки та захисту персональних даних.

Щоб отримати більше інформації, можна ознайомитись із Принципами захисту персональних даних у роботі Реєстру.

Заяву потрібно подавати в електронному вигляді через веб-портал Дія. Детальні роз'яснення та інструкції про те, як подати заяву, можна знайти тут.

Усі фізичні та юридичні особи, а також держава Україна (включаючи її регіональні та місцеві органи влади, а також установи, що перебувають у державній власності або під контролем держави), можуть подавати заяви до Реєстру, якщо їхні заяви відповідають критеріям прийнятності.

У майбутньому громадяни інших країн також зможуть подавати заяви до Реєстру, в тому числі англійською мовою. Заяви від російських громадян не підлягають внесенню до Реєстру. Однак заяви від російських громадян можуть бути внесені до Реєстру, якщо буде доведено, що вони мають ще одне громадянство.

Фізичні особи можуть подавати заяви самостійно або через представника. Юридичні особи, а також держава Україна (в тому числі її регіональні та місцеві органи влади, а також установи, що перебувають у державній власності або під контролем держави), повинні подавати свої заяви через представника. Представники не обов'язково повинні бути юристами чи адвокатами.

Було затверджено Правила залучення  Представників, які після впровадження дозволять заявникам призначати представників, які зможуть подавати заяви від їхнього імені.

Було затверджено Правила залучення Представників, які після впровадження дозволять заявникам - як фізичним, так і юридичним особам - призначати представників, які зможуть подавати заяви від їхнього імені через «Дію». Ці правила, зокрема, дозволять батькам та опікунам подавати заяви від імені неповнолітніх дітей або осіб, які перебувають під опікою.

Заявники можуть подавати більше однієї заяви, включаючи подання заяв стосовно різних категорій збитків. Однак, правилами для певних категорій може бути передбачено, що у межах цієї категорії подається лише одна заява.  У кожній заяві обов'язково має бути зазначено категорію стосовно якої вона подається.

Якщо кілька заявників бажають подати заяву разом, то слід врахувати, що якщо це прямо не дозволено правилами конкретної категорії, такі заяви подаються кожним окремо на свої частини або частки.

На сьогодні не встановлено жодного обмеження строків для подання заяв, оскільки агресія Російської Федерації проти України все ще триває, і збитки завдаються щодня. Згодом Рада Реєстру може визначити розумні строки для подання заяв та/або визначити дату, з якої Реєстр буде закритий для подання заяв.

Для кожної категорії заяв буде розроблено форму заяви, яка міститиме опис інформації та доказів, які заявники повинні надати, а також додаткову інформацію та документи, які можуть бути подані на обґрунтування заяви. Усі докази мають бути подані в електронному вигляді через «Дію».

Загалом, заявники повинні будуть подати відомості, що ідентифікують їхню особу, а також докази, що підтверджують настання збитків, втрат чи шкоди, про які йдеться (наприклад, що сталося, де і коли відбулися події, причина тощо), а також надати іншу необхідну інформацію, передбачену формою заяви. Наприклад, якщо заява стосується майна, заявники повинні будуть довести, що вони є законними власниками відповідного майна.

Також, за допомогою «Дії», заявники зможуть змінити чи доповнювати заяви, надаючи додаткову інформацію та докази.

Рада або Секретаріат можуть також запросити у заявників надати виправлення, уточнення щодо поданих заяв та/або додаткову інформацію та/або докази.

Реєстр співпрацюватиме з урядом України з метою створення підтримки заявників у поданні заяв. Більш детальну інформацію буде повідомлено додатково.

Ні, за подання заяв жодної плати не стягується та  не передбачається в майбутньому.

На початковому етапі заяви можуть бути подані лише українською мовою. Пізніше буде додано технічну можливість подавати заяви також англійською мовою.

Реєстр керується Правилами подання, обробки та внесення Заяв ("Правила про Заяви").

Секретаріат розглядатиме отримані заяви на відповідність критеріям прийнятності та готуватиме рекомендації Раді щодо внесення заяв до Реєстру.

Рада Реєстру має остаточні повноваження у визначенні прийнятності заяв для внесення до Реєстру. За результатами розгляду заяв Рада може:

(a) схвалити заяву для внесення до Реєстру;

(b) відхилити заяву із зазначенням того, які критерії прийнятності не були дотримані, і чи є такі відхилення "з упередженням" (що перешкоджатиме повторному поданню тієї самої заяви) або такі відхилення є "без упередження" (що дозволяє повторне подання заяви із додатковою інформацією або доказами, або з виправленими недоліками); або

(c) повернути заяву для подальшого опрацювання Секретаріатом з інструкціями для Секретаріату, які можуть включати запит на виправлення, уточнення та/або отримання додаткової інформації та/або доказів від заявників.

Ці рішення приймаються Радою відповідно до Правил та процедур роботи Ради Реєстру на підставі доказів, наданих заявником, з урахуванням результатів обробки та розгляду заяв Секретаріатом та іншої інформації, отриманої Реєстром, а також рекомендацій Виконавчого Директора.

Рішення Ради за заявами є остаточними і не підлягають оскарженню.

Заявники будуть повідомлені про стан розгляду їхніх заяв через систему Дія, в тому числі, про прийняття рішення щодо їхньої заяви. Комунікація із заявниками здійснюється виключно через систему Дія та виключає будь-яку іншу форму прямої комунікації з боку Реєстру.

Це залежить від причин, з яких Рада прийняла рішення про відмову у внесенні заяви до Реєстру.

Якщо Рада відхилила заяву "без упередження", це означає, що заявник може подати її повторно, виправивши недоліки та/або надавши додаткову інформацію або докази.

Якщо заява була відхилена Радою "з упередженням", це означає, що Рада дійшла висновку, що заява не відповідає одному або декільком критеріям прийнятності, і це не пов'язано з відсутністю або неповнотою наданих доказів. В такому випадку, заявники не зможуть повторно подати ту саму заяву.

Заява, подана до Реєстру, може бути відкликана заявником через систему Дія в будь-який час до прийняття Радою остаточного рішення. Відкликання заяви не впливає на можливість її повторного подання до Реєстру в майбутньому. Якщо заяву відкликано після прийняття Радою рішення про внесення такої заяви до Реєстру, така заява залишається в Реєстрі, але з позначкою "Відкликана".

Станом на сьогодні до Реєстру приєдналися 43 держави та Європейський Союз. Серед них 41  приєдналися як Учасники, та 3 –  як Асоційовані члени.

Учасники Реєстру мають повні права члена, включаючи право голосу на Конференції учасників, і зобов'язуються робити щорічні внески до бюджету Реєстру.

Асоційовані члени не зобов'язані робити щорічні внески. Вони не мають права голосу на Конференції Учасників, але можуть брати участь в її роботі, робити письмові та усні заяви, а також отримувати всю інформацію про роботу Реєстру. Асоційовані члени заохочуються робити добровільні внески до бюджету Реєстру. Якщо Асоційований член робить внесок, еквівалентний за розміром встановленому для Учасника внеску, він має повне право голосу на відповідний фінансовий рік.

Членство в Реєстрі відкрите як для держав-членів Ради Європи, так і для держав, що не є її членами.

Будь-яка держава, яка проголосувала за Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй A/RES/ES-11/5 "Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України" від 14 листопада 2022 року, може стати Учасником або Асоційованим членом, повідомивши Генерального секретаря Ради Європи про свій намір приєднатися листом або вербальною нотою. Інші держави також можуть приєднатися до Реєстру за умови схвалення Конференцією Учасників.

Керівними органами реєстру є Конференція Учасників, Рада та Секретаріат, роботу якого очолює Виконавчий Директор.

Конференція Учасників (Конференція), керівний орган, де представлений кожен Учасник та Асоційований член Реєстру, є вищим керівним органом Реєстру. Вона несе загальну відповідальність за реалізацію мандату Реєстру. Конференція відповідає за заповнення ключових посад у Реєстрі шляхом призначення членів Ради та визначення Виконавчого Директора. Вона затверджує правила і положення Реєстру, запропоновані Радою, та приймає щорічний бюджет Реєстру.

Рада несе загальну відповідальність за реалізацію функцій Реєстру. Рада, що складається з семи експертів у галузі міжнародного права, воєнних збитків і заяв, обліку та оцінки збитків, розробляє правила і положення, що регулюють роботу Реєстру, і впроваджує їх після схвалення Конференцією. Рада також має вищі повноваження у визначенні прийнятності заяв для внесення їх до Реєстру. Рада щоквартально звітує перед Конференцією про кількість отриманих заяв та кількість заяв, що відповідають критеріям прийнятності та внесені до Реєстру, відповідні категорії та загальну суму заявленої компенсації (якщо це можливо).

Члени Ради є незалежними, працюють в особистій якості і не є представниками жодного Учасника або Асоційованого члена.

Сім членів Ради були призначені на третьому засіданні Конференції учасників 16 листопада 2023 року: пан Роберт Спано (голова), пані К’яра Джорджетті (заступник голови), пан Вейо Хейсканен, пані Юлія Кирпа, пані Олександра Менжиковська, пані Люсі Рід, пан Норберт Вюлер. Рада проводить особисті засідання щоквартально зустрічі щоквартально та зустрічатиметься віртуально у проміжках між ними.

Виконавчий директор Реєстру, пан Маркіян Ключковський, був призначений 1 липня 2023 року після того, як його кандидатуру на цю посаду було визначено на першому засіданні Конференції. Його ключові функції полягають в організації прийому заяв, їх обробку та передачу Раді для прийняття рішень разом з рекомендаціями, а також координації з національними та міжнародними органами, включаючи Уряд України, з різних питань, пов'язаних з роботою Реєстру.

Він також відповідає за нагляд та адміністрування роботи Секретаріату Реєстру, а разом з Секретаріатом – за підтримку роботи Ради та Конференції.

Штаб-квартира Реєстру знаходиться в Гаазі, Нідерланди. Також, відкрито допоміжний офіс Реєстру в Києві, Україна, завданням якого є підтримка зв'язків з Урядом України та сприяння інформаційно-просвітницькій роботі з потенційними заявниками та широкою громадськістю в Україні.

Бюджет Реєстру формується за рахунок внесків його Учасників та Асоційованих членів. Інвестиційні витрати, пов'язані із запуском Реєстру, розробкою та створенням його ключових систем і засобів, покриваються за рахунок добровільних внесків Нідерландів та Європейського Союзу.